Важкі пологи: як це буває

Всі вагітні бояться, що саме у них пологи будуть важкими, і вони не зможуть впоратися, раптом загине маля або сама мама. Насправді, дуже важкі пологи зустрічаються рідко, а лікарі намагаються вгадати ускладнення і під час роблять кесарів розтин.

У кожного акушера-гінеколога є в пам'яті особливо важкі пологи, які йому доводилося приймати і про які не дуже-то й хочеться згадувати.

Поняття «важкі пологи»

Важкими пологами називаються пологи, які протікають з ускладненнями, а від ступеня вираженості цих ускладнень залежить і тяжкість. Це може бути кровотеча, ножне передлежання, асфіксія плода, використання акушерських щипців та інше.

Причому важкі пологи зустрічаються порівну як у первісток, так і у повторнородящих. За правилами, важкі пологи повинен приймати сам лікар-акушер, а акушерка всього лише допомагає.

Як відомо, пологи включають в себе три періоди, і ускладнення можуть виникнути на будь-якому етапі пологів. Але самі важкі пологи, мабуть, це ті, ускладнення під час яких відбулися в другому періоді (період вигнання плоду).

Саме в цей період проводити кесарів розтин вже не має сенсу (та й ніколи), а небезпека для життя дитини максимальна. Найчастіше у другому періоді важко передбачити поведінку матері, і якось вплинути на неї.

Приклад перший - ножне передлежання

Відомо, що ножне передлежання плода - одне з найгірших варіантів передлежання. Пов'язано це з тим, що ніжки незрівнянно менше голівки дитини, а саме головка плода в пологах проходить через родові шляхи, розширюючи їх і даючи можливість безпроблемного народженню всього тіла дитини.

Тому, в даний час, ножне передлежання є обов'язковим показанням до кесаревого розтину. Але не завжди можна встигнути зробити операцію.

У пологовий будинок надходить породілля 45 років. З анамнезу: пологи треті, перерва між попередніми та справжніми пологами більше 20 років, безліч супутніх екстрагенітальних захворювань, пов'язаних з віком, і, найголовніше, термін вагітності 34 тижні.

При огляді: відкриття маткового зіву повне (10 сантиметрів), плодовий міхур відсутній (що, природно, погано, так ніжки вже нічого не утримує), і, нарешті, ножне передлежання. Що робити в такій ситуації лікаря?

Помитися, переодягнутися і самому встати до родового столу, стримуючи (по можливості) ніжки, щоб встиг народитися хоча б тазовий кінець (ягодички). Але, людина, в даному випадку - лікар, припускає, а Бог розташовує.

Тому, в цьому прикладі, ніжки вже вивалилися, і пологи застопорилися. Звичайно, існує акушерський прийом Моріса-Левре-ЛяШапель, коли дитину необхідно посадити на руку верхом, палець засунути йому в рот, згинаючи голівку, і в такому положенні витягати його.

Але все це просто тільки в книжці на картинці. В дійсності, справа може затягнутися невідомо наскільки і дитина загине.

В даному випадку цей момент зайняв близько десяти хвилин. За всіма правилами, дитина повинна померти, треба дістати хоч мертвого, інакше плодоразрушающей операції не уникнути.

Після народження дитина і виглядав як мертвий ... Але, завдяки зусиллям реаніматолога і своєї недоношеності - малюк вижив. Кінець історії виявився благополучним.

Незважаючи на гіпоксію, випробувану в пологах дитина живе і зовсім не відстає у фізичному і розумовому розвитку.

Приклад другий - ножне передлежання

У приймальний покій надходить породілля зі скаргами на потуги. Жінці, якщо можна так сказати, всього 18 років, пологи перші, термін вагітності 32 тижні, на обліку по вагітності не перебувала, УЗД не проходила, аналізи не здавала.

При огляді з'ясовується, що дитина не один (двійня), повне відкриття маткового зіва і, ножне передлежання першого плода. Жінка щосили тужиться, її укладають на родовий стіл, і акушер готується до найгіршого (пологи перші, родові шляхи не готові, двійня, плюс ножне передлежання).

Поведінка породіллі під час потуг неадекватно: вона намагається втекти зі столу, закриває руками промежину, махає ногами і б'є лікаря в живіт ... Випадок сам по собі важкий, а тут ще й буйство породіллі, яка всіма силами заважає і без того важким пологам. Після (нарешті) народження першої дитини, який перебуває в асфіксії, виявляється, що і другий знаходиться в ножному передлежанні.

Потужний період у середньому тривав тридцять хвилин, за цей час постраждали не тільки новонароджені діти, а й сам лікар. У цього випадку кінець теж благополучний - дітей реанімували, а згодом вони надолужили свою вагу (пологи передчасні) і не відчували відставання в розумовому розвитку.