Лікування порушень менструального циклу - питання раціональної терапії

Питання призначення раціонального курсу терапії у разі виникнення різних порушень циклу у жінки є досить складним. Це в першу чергу пов'язано з наявністю різноманітних причинних факторів і ступенем вираженості порушень на будь-якому з рівнів регулюючої системи.

Обов'язковою умовою для її ефективності є точний облік гормонального статусу пацієнтки. Лікування порушень менструального циклу насамперед спрямоване на усунення причини, що викликала патологічний стан.

Існуючі методи консервативної терапії

Досягнення клінічного одужання на тлі проведеного курсу терапії можливо тільки в разі раннього початку лікування і при дотриманні всіх необхідних рекомендацій щодо проведення лікувальних заходів. Пацієнтка повинна набратися в якійсь мірі терпіння, так як терапія порушень циклу не може бути короткочасною і в деяких випадках вона може бути довічною (у разі проведення замісної терапії гормонами).

Всі методи можна розділити на негормональні і гормональні, а також консервативні та оперативні. Будь-яке лікування слід починати з правильної організації праці і відпочинку жінки.

Цьому надається велике значення, так як роль нервової системи у виникненні порушень циклу є загальновідомим фактом. Необхідно виключити вплив будь-яких травмуючих нервових чинників, стресів.

Не можна перевтомлюватися, тому важливо правильно організувати свій день, щоб була можливість поєднувати роботу і відпочинок. Якщо у жінки є надлишкова вага, слід домогтися його зниження.

Не має сенсу приступати до проведення медикаментозного лікування порушень, якщо у жінки не буде позитивної динаміки в плані нормалізації показників ваги. Повинна бути складена певна дієта, їжа повинна бути низькокалорійної (калорійність можна зменшити від 25% до 50%), можна призначити розвантажувальні дні.

Крім раціонального харчування необхідно займатися фізичними вправами (з урахуванням показників здоров'я).

Вибір гормональної терапії визначається формою порушень. З лікувальною метою застосовую різні гормональні засоби.

Це можуть бути комбіновані препарати, що містять естрогени і гестагени (КОК), препарати прогестерону, а також синтетичні гормони центральної дії (наприклад, гонадотропіни). Якщо у жінки порушення менструальної функції поєднуються з генітальним інфантилізмом, тобто недорозвиненням її репродуктивної системи, то хороший ефект надає замісна терапія гормонами.

У такому випадку окремо призначають у першу фазу естрогенні гормони, а в другу фазу гормон прогестерон Прогестерон - норма і патологія. Естрогенні препарати при проведенні циклічної терапії поєднують з прийомом фолієвої кислоти і тиреоидина, а прогестерон з токоферолом ацетатом.

Лікувальні цикли призначають на кілька місяців, оцінюють, як відбувається нормалізація гормонального фону жінки. Повторні курси проводять після інтервалу в два, три місяці.

При поєднанні порушень менструального циклу з ендокринною патологією рекомендується провести курс лікування в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару.

Етапність при проведенні лікувальних заходів

Поширеною формою порушень циклу є маткові кровотечі. Даний вид порушень відрізняється складністю і розмаїтістю клінічних проявів, що багато в чому визначає правильний вибір раціонального комплексу медикаментозних заходів. Весь комплекс можна поділити на кілька етапів:

• проведення гемостатичної терапії з метою досягнення зупинки кровотечі
• регуляція менструального циклу за допомогою гормональної терапії
• проведення курсу реабілітаційних заходів з метою відновлення дітородної функції жінки і профілактики розвитку ускладнень, наприклад, злоякісних новоутворень

На першому етапі основним завданням є зупинка кровотечі. З цією метою проводиться хірургічний кюретаж (діагностичне вишкрібання) або призначається гормональний гемостаз.

Вискоблювання в даному випадку є не тільки методом зупинки кровотечі, а також дозволяє провести діагностику наявності патологічних змін на рівні слизової матки, що можливо зробити на підставі результату гістологічного дослідження отриманого зіскрібка. Використання гормонального гемостазу засноване на тому, що введенням великих доз гормональних засобів досягається гальмування продукції гормонів гіпофіза і підтримується на високому рівні вміст статевих стероїдів в організмі, що в кінцевому підсумку призводить до зупинки кровотечі.

Використання гормонів для гемостазу допустимо з урахуванням ступеня крововтрати та вираженості у жінки анемії. При рясному кровотечі необхідно виконати вискоблювання Вишкрібання - важка і небезпечна процедура.

Для проведення регулюючої терапії застосовують гормональну терапію. Запропоновано багато варіантів циклічної терапії гормонами, тому в кожному конкретному випадку можна вибрати найбільш підходящу схему.

Також можна призначати з лікувальною метою синтетичні прогестини або контрацептиви. Зазвичай для регуляції циклу їх жінка повинна приймати три цикли підряд, надалі можна повторити курс лікування через два місяці.

Ефект регулюючої терапії статевими гормонами контролюється, крім клінічної картини, за допомогою гормонального обстеження протягом трьох циклів після припинення прийому гормонів. На завершальному третьому етапі проводяться терапевтичні заходи, спрямованість яких залежить від віку жінки.

У репродуктивному віці вони передбачають відновлення дітородної функції за допомогою стимуляції процесу овуляції Овуляція - як визначити з максимальною точністю?. З цією метою застосовують препарати гонадотропного дії (хоріонічний гонадотропін) або естроген Естроген - запорука здоров'я кісток-гестагенні препарати (стимуляція гіпофізарної активності по типу ребаунд-ефекту).